Енергетична криза, спричинена війною на Близькому Сході та обмеженням судноплавства через Ормузьку протоку, створює нові ризики для Європи напередодні опалювального сезону. Наслідки можуть безпосередньо відчути й в Україні, яка потребує імпортного газу після російських ударів по власній енергетичній інфраструктурі.
Про це йдеться в матеріалі «Економічної правди».
Однією з головних проблем стали надзвичайно низькі запаси газу в європейських сховищах. На початку серпня вони були заповнені приблизно на 60% — близько 60 млрд кубометрів. Учасники ринку вважають, що рекомендованого ЄС рівня у 90% перед початком зими цього року досягти вже навряд чи вдасться.
Ситуацію різко змінила війна з Іраном. Через проблеми з постачанням у Перській затоці газ у Європі подорожчав до 60–65 євро за МВт-год, тоді як до ескалації ціни були більш ніж удвічі нижчими.
Додаткового удару завдало пошкодження катарської енергетичної інфраструктури. За наведеними даними, іранські ракетні атаки знищили близько 17% потужностей комплексу в Рас-Лаффані, який відіграє ключову роль у світових поставках скрапленого природного газу.
У результаті Європа може підійти до опалювального сезону зі сховищами, заповненими лише на 70–80%. За теплої зими такого запасу разом з імпортом СПГ може вистачити для проходження сезону без серйозних потрясінь. Однак тривалі морози здатні різко змінити ситуацію та спровокувати новий стрибок цін.
Для України це створює окрему загрозу. Через російські атаки на газову інфраструктуру країна залежить від додаткового імпорту з європейського ринку. Якщо газу в ЄС стане менше, а його вартість зросте, закупівлі для України також стануть значно дорожчими.
Водночас у ЄС вважають, що ситуація поки залишається контрольованою. За останні роки країни блоку суттєво розширили можливості приймання СПГ, тому нестачу запасів у підземних сховищах можна частково компенсувати морськими поставками. Ключовою умовою залишається наявність достатньої кількості газу на світовому ринку.
Ормузька криза вже коштує європейській економіці мільярди євро. За перші 44 дні війни додаткові витрати ЄС на енергоносії перевищили 22 млрд євро. На тлі подорожчання енергії прогноз економічного зростання Євросоюзу на 2026 рік був знижений з 1,4% до 1,1%.
Проблеми не обмежуються газом. Війна спричинила різке подорожчання авіаційного пального, через що перевізники скорочували частину маршрутів. Найгіршого сценарію з масштабним дефіцитом вдалося уникнути завдяки збільшенню поставок зі США та Нігерії, однак високі витрати можуть пізніше позначитися на вартості авіаквитків.
Ще одним наслідком стала нестача сировини для виробництва моторних олив. Запаси, накопичені європейськими виробниками, скорочуються, а ціни на окремі види базових олив уже зросли втричі — приблизно до 4 тис. доларів за тонну.
Раніше ми писали, що експерти розповіли, як зменшити платіжки за електрику.