У Росії офіційно заперечують підготовку нової хвилі масової мобілізації, однак представник Кремля при ООН Василь Небензя не став гарантувати, що ситуація не зміниться після вересневих виборів до Держдуми. На тлі повідомлень про можливий призов сотень тисяч росіян його слова залишили питання відкритим.
Постійний представник РФ при ООН Василь Небензя заявив, що, за наявною у нього інформацією, зараз Кремль нібито не планує оголошувати масову мобілізацію.
Водночас, відповідаючи в Нью-Йорку на запитання журналіста «Укрінформу» про можливі рішення після виборів, російський дипломат запропонував дочекатися завершення голосування.
За словами Небензі, російська влада неодноразово заявляла про відсутність необхідності в новій масовій мобілізації. Однак наприкінці відповіді він фактично залишив можливість зміни ситуації після виборів, зазначивши, що тоді стане зрозуміло, «хто має рацію».
Вибори до Державної думи РФ мають відбутися 18–20 вересня 2026 року.
Україна попереджає про можливий призов сотень тисяч росіян
Заяви Москви суттєво відрізняються від оцінок української сторони.
Президент України Володимир Зеленський раніше, посилаючись на розвідувальні дані, попереджав про можливість проведення Росією масштабної мобілізації після виборів. За його словами, йдеться про потенційне залучення від 300 до 500 тисяч осіб.
Таке поповнення дозволило б російській армії компенсувати значні втрати та сформувати додатковий резерв для продовження війни проти України.
У Головному управлінні розвідки також звертали увагу, що юридична база для нового призову в Росії фактично зберігається. Указ Володимира Путіна про часткову мобілізацію, підписаний ще восени 2022 року, формально залишається чинним.
Таким чином, Кремлю не обов’язково починати підготовку мобілізаційної системи з нуля.
Кремль може спробувати обійтися без гучного оголошення
Окремою проблемою є те, що збільшення російської армії не обов’язково має супроводжуватися телевізійним зверненням Путіна та офіційним оголошенням нової хвилі мобілізації.
Російська влада вже активно використовує контракти з Міноборони, високі одноразові виплати та інші способи набору особового складу.
З’являються й повідомлення про значно жорсткіші методи. Зокрема, повідомлялося про випадки в Омську, коли чоловіків затримували на вулицях або робочих місцях, після чого на них нібито чинили тиск із метою підписання контракту з Міноборони РФ.
Таким чином, навіть за відсутності формально оголошеної другої хвилі мобілізації Кремль може продовжувати збільшувати кількість військових іншими методами.
Після виборів можуть ухвалити значно жорсткіші рішення
Саме дата виборів привертає особливу увагу.
Непопулярні рішення російська влада може намагатися відкладати до завершення голосування, щоб не створювати додаткового суспільного невдоволення.
За інформацією російських медіа, які посилаються на джерела у владних структурах, у Москві нібито обговорюються навіть значно радикальніші варіанти — запровадження воєнного стану або окремих його елементів.
Підтвердження того, що відповідне рішення вже ухвалене, немає. Однак прихильниками жорсткішого сценарію, за повідомленнями ЗМІ, виступає частина російських силовиків.
Пів мільйона військових дорого коштуватимуть Росії
Масштабна мобілізація створила б для Кремля не лише військові можливості, а й величезні економічні проблеми.
Якщо одночасно вилучити з цивільного ринку праці сотні тисяч працездатних чоловіків, дефіцит робочої сили в Росії може ще більше посилитися. Державі також доведеться забезпечити новобранців зарплатами, спорядженням, навчанням, транспортом та озброєнням.
Економіст Віталій Шапран вважає заяви про можливість залучення 500 тисяч росіян частково елементом психологічного тиску на західні країни.
На його думку, російська економіка вже перевантажена військовими витратами, а спроба провести настільки масштабне додаткове розгортання армії потребуватиме ще більшого вилучення ресурсів із цивільного сектору.
Відповідь Небензі лише посилила питання
Саме тому заява російського представника при ООН виявилася неоднозначною.
З одного боку, Небензя повторив офіційну позицію Кремля про те, що масова мобілізація зараз нібито не потрібна і не планується.
З іншого — він не став стверджувати, що її гарантовано не буде після голосування 18–20 вересня.
На цьому тлі українська розвідка оцінює можливості Росії значно серйозніше та попереджає про потенційне залучення сотень тисяч нових військових.
Раніше ми розказували, чи зможе Росія повністю “вимкнути” світло українцям на довгий час.