Росія посилює тиск на українську економіку через систематичні атаки на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство у Чорному морі. Під загрозою опинився один із ключових експортних маршрутів країни, а відновлення повноцінної роботи портів найближчим часом залишається під питанням.
Особливо гостро ситуація загострилася в середині липня, коли російські війська почали активніше атакувати судна поблизу українських портів. 19 липня внаслідок ракетного удару біля Чорноморська було потоплено турецьке вантажне судно, загинули десятеро людей.
Після цього ризики для цивільного судноплавства різко зросли. Раніше “The Economist” оцінював ситуацію в одеських портах як фактичний комерційний параліч через небезпеку для кораблів, що заходять до українських гаваней або залишають їх.
Чому Чорне море настільки важливе для України
Старший аналітик Інституту Європейського Союзу з досліджень безпеки Ондржей Дітрих у коментарі «Телеграфу» звернув увагу, що через Чорне море проходить близько 90% українського експорту зерна та пов’язаної з ним продукції.
Саме тому удари по морській логістиці можуть мати наслідки далеко за межами портових міст. Скорочення експорту означає втрату валютної виручки, фінансові проблеми для аграріїв та додатковий тиск на економіку.
Водночас Україна продовжує завдавати ударів по російській військовій та логістичній інфраструктурі й намагається обмежувати можливості так званого тіньового флоту РФ, за допомогою якого Москва експортує нафту в обхід міжнародних обмежень.
Дітрих наголошує на принциповій відмінності у діях сторін: Росія, за його словами, свідомо атакує цивільні об’єкти.
Альтернативні маршрути не можуть повністю замінити море
Одним із варіантів залишається перенаправлення українського експорту через Дунай, румунську Констанцу та сухопутні коридори Євросоюзу. Однак ці маршрути мають обмежену пропускну здатність і створюють додаткові логістичні витрати.
Крім того, збільшення обсягів української аграрної продукції, що проходить територією сусідніх держав ЄС, залишається політично чутливим питанням. Раніше це вже спричиняло протести, зокрема серед польських фермерів.
На тлі погіршення ситуації Україна на початку серпня звернулася до Європейської комісії із проханням надати 220 млн євро безповоротної допомоги. Кошти пропонувалося використати для компенсації кредитних відсотків малим і середнім агровиробникам, які постраждали від російських атак.
Єврокомісія не погодилася на пряме виділення запитаної суми, однак вказала на можливість використання вже наявних механізмів підтримки. Серед них — програми кредитування та Ukraine Facility із загальним бюджетом 50 млрд євро.
ЄС також продовжує координувати дії з Румунією та Молдовою щодо розвитку альтернативних транспортних коридорів.
Москва не демонструє готовності до морського перемир’я
Одним зі способів знизити ризики могло б стати припинення взаємних атак на цивільне судноплавство. Україна вже виступала з пропозицією припинити удари по цивільних об’єктах у Чорному морі.
8 серпня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан також закликав запровадити мораторій на атаки проти комерційних кораблів.
Однак ознак готовності Кремля погодитися на такий сценарій наразі немає.
Колишній радник президента Румунії та експерт із міжнародних відносин Юліан Чіфу вважає, що Москва розглядає блокування морської торгівлі як інструмент максимального економічного тиску на Україну. Саме тому Кремль не зацікавлений добровільно відмовлятися від цього важеля.
За його оцінкою, російська стратегія спрямована не лише проти України. Москва також намагається створювати додаткові ризики для Румунії та Молдови й ускладнювати роботу маршрутів, якими Україна підтримує зовнішню торгівлю.
Продовольчі ризики виходять за межі України
Тривале блокування українського морського експорту потенційно здатне позначитися і на світовому продовольчому ринку. Особливо вразливими залишаються держави, значною мірою залежні від імпорту зерна, зокрема країни Африки та Єгипет.
Поки глобальний ринок реагує відносно стримано. Дітрих пояснює це наявністю запасів у великих імпортерів та очікуваннями, що сторонам зрештою вдасться знайти хоча б обмежений механізм захисту цивільної торгівлі.
Проте тривала відсутність українського зерна на традиційних ринках може поступово змінити ситуацію.
Чи реально прорвати російську блокаду
Експерти не очікують швидкого політичного вирішення проблеми. Одним із можливих сценаріїв у перспективі може стати обмежена неформальна домовленість, за якою сторони утримуватимуться від ударів по окремих об’єктах цивільної торгівлі.
Водночас розраховувати лише на дипломатію Україні ризиковано. Чіфу вважає, що ключовим фактором залишається здатність самої України захищати морські маршрути та створювати для Росії достатню ціну за продовження блокади.
Це передбачає посилення оборони портів, захист судноплавства, міжнародний тиск на російський експорт та подальшу боротьбу з можливостями РФ використовувати Чорне море для економічного тиску.
Таким чином, протистояння у Чорному морі дедалі більше перетворюється на війну на виснаження економік. Для Росії блокада є способом скоротити українські доходи та підірвати аграрний сектор, тоді як для України збереження морського експорту стає одним із ключових економічних завдань. Поки Кремль не демонструє готовності відмовитися від цієї тактики, швидке повернення до стабільного цивільного судноплавства залишається малоймовірним.
Раніше ми писали, що в Росії планують провести масштабну мобілізацію, але чекають “вибори”.