Розрахунок частини військовозобов’язаних на те, що достатньо просто не з’являтися, уникати перевірок і дочекатися завершення війни, має серйозну проблему: припинення мобілізації саме по собі не скасовує відповідальності за порушення, вчинені під час її дії.
Українське законодавство розрізняє адміністративні порушення військового обліку та кримінально каране ухилення від призову. Тому наслідки для конкретної людини залежать від її дій.
Якщо військовозобов’язаний порушує правила військового обліку, не виконує передбачені законом вимоги або ігнорує встановлені процедури, може наставати адміністративна відповідальність.
Значно серйозніша ситуація виникає, коли в діях особи є склад умисного ухилення від призову під час мобілізації. У такому випадку йдеться вже про кримінальне провадження, а стаття 336 Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Тобто стратегія «головне не попастися до кінця війни» не створює юридичного імунітету.
Якщо правопорушення було вчинене під час дії мобілізації, скасування воєнного стану не означає автоматичного припинення відкритого кримінального провадження. Слідство, судовий розгляд та виконання рішення можуть відбуватися і пізніше — з урахуванням строків давності та інших вимог закону.
Окрема категорія ризику — ті, хто намагається уникнути мобілізації через незаконні схеми.
Підроблена довідка про стан здоров’я, фіктивне бронювання, неправомірне втручання до реєстрів, хабар посадовцю або використання фальшивих документів для перетину кордону можуть створити додаткові підстави для відповідальності, які вже не обмежуються лише питанням мобілізації.
Причому викриття такої схеми може відбутися значно пізніше.
Якщо правоохоронці затримують посадовця ТЦК, лікаря, посередника або організатора незаконного переправлення через кордон, вони отримують телефони, листування, банківські операції, документи та списки людей, які користувалися послугами схеми.
Тому навіть людина, яка кілька років тому отримала незаконний документ і вважає питання закритим, потенційно може знову потрапити у поле зору слідства.
Те саме стосується незаконного перетину державного кордону. Сам факт перебування чоловіка за кордоном не робить його порушником, якщо він виїхав на законних підставах. Але використання підроблених документів, хабарів або організованих схем може мати окремі правові наслідки.
Водночас не можна автоматично прирівнювати до злочинців усіх чоловіків, які не служили.
Людина може мати законну відстрочку, бути непридатною до військової служби, бути заброньованою, мати інші передбачені законом підстави або взагалі не вчиняти дій, що утворюють склад правопорушення.
Але для фізично придатного військовозобов’язаного без законної відстрочки принцип «я просто буду ховатися» не є гарантією безкарності.
Держава вже накопичила величезний масив адміністративних матеріалів і кримінальних проваджень, пов’язаних із мобілізацією. Частина таких справ може продовжувати розглядатися незалежно від того, коли саме закінчаться бойові дії.
Ключова помилка полягає у припущенні, що останній день мобілізації автоматично стане днем загального юридичного обнулення.
Цього закон не передбачає.
Для масового звільнення певної категорії осіб від відповідальності державі довелося б окремо ухвалювати відповідні рішення. Заздалегідь розраховувати, що після війни така амністія обов’язково з’явиться, немає підстав.
Тому людина, яка роками уникає врегулювання свого військово-облікового статусу, фактично робить ставку одразу на кілька невідомих: коли завершиться війна, якими будуть правила після неї, чи існуватиме щодо неї провадження і чи не з’являться пізніше докази її участі в незаконній схемі.
І тут головний висновок значно жорсткіший за будь-яку моральну оцінку: сховатися від мобілізації на певний час і юридично уникнути відповідальності — зовсім не одне й те саме.
Закінчення війни може прибрати саму причину для подальшої мобілізації. Але воно не має чарівної сили стерти вже зафіксовані порушення, кримінальні провадження, підроблені документи, хабарі чи доведене ухилення від призову.
Тому для тих, хто свідомо порушує закон у розрахунку лише «дотягнути до кінця», найнеприємніша частина історії потенційно може початися вже тоді, коли сама мобілізація завершиться.