Російсько-українська війна дедалі більше набуває ознак так званої «тотальної війни», за якої протистояння виходить далеко за межі лінії фронту. Важливими цілями стають економічні та логістичні можливості противника.
Про це йдеться в аналізі The Kyiv Independent.
Під поняттям «тотальної війни» мається на увазі залучення державою максимально доступних ресурсів для ведення бойових дій. Протистояння у такому разі охоплює не лише армію, а й промисловість, енергетику, транспорт та інші складові, від яких залежить здатність країни продовжувати війну.
РФ фактично почала застосовувати подібну стратегію проти України ще у 2022 році. Російські війська систематично завдавали ударів по українській енергетичній системі, портах та інших об’єктах критичної інфраструктури. Внаслідок російських атак також регулярно гинуть і зазнають поранень мирні жителі.
У 2026 році можливості України завдавати далекобійних ударів по території РФ суттєво зросли. Одними з пріоритетних цілей стали російські нафтопереробні підприємства та інші об’єкти, пов’язані з економічним і військовим потенціалом країни-агресора.
Україна посилює тиск на російський тил
Українські удари дедалі частіше сягають об’єктів у глибині території РФ. Окрім НПЗ, атаки фіксувалися по логістичній інфраструктурі та інших об’єктах, які можуть використовуватися для забезпечення російської армії.
За оцінкою аналітиків, мета такої стратегії полягає у завданні Росії економічних збитків, які поступово ускладнюватимуть фінансування та забезпечення війни.
Москва водночас продовжує масштабні удари по Україні. Серед цілей російських атак опиняються енергетичні об’єкти, порти, склади, логістичні центри та цивільна інфраструктура.
Особливу увагу РФ останнім часом приділяє Києву. The Kyiv Independent звертає увагу, що столиця забезпечує значну частину української економічної активності, а тому російські атаки мають не лише військові, а й економічні наслідки.
Український аналітик Микола Бєлєсков зазначив, що Росія непропорційно зосереджується саме на знищенні інфраструктури, необхідної для нормального життя населення.
Мобілізація може визначити подальший перебіг війни
Окремим фактором залишається людський ресурс. Росія продовжує залучати військових за контрактом, пропонуючи значні одноразові виплати та інші фінансові стимули.
Водночас, за оцінками експертів, російський набір особового складу дедалі ближче підходить до рівня втрат на фронті. Через це не виключається можливість нової хвилі мобілізації в РФ.
Якщо Кремль піде на такий крок, він може спробувати не лише посилити наступальні операції, а й створити людський резерв для продовження війни протягом тривалого часу.
Для України затяжне протистояння залишається особливо складним через значно менший демографічний потенціал порівняно з Росією.
Аналітики вважають, що подальший перебіг війни дедалі більше залежатиме не лише від ситуації безпосередньо на фронті. Здатність сторін підтримувати економіку, поповнювати армію, виробляти озброєння та захищати критичну інфраструктуру може стати одним із визначальних факторів тривалого протистояння.